Іронія одноклітинності
Багатьом людям важко прийняти чудо непорочного зачаття Христа.1 Його часто відкидають, вважаючи, що воно біологічно неможливе і є міфом донаукового періоду історії. Однак іронія полягає в тому, що багато хто з тих, хто висміює непорочне зачаття, охоче приймає аналогічне диво, яке, так само як і непорочне зачаття, починається з однієї клітини.
Життя починається з клітини
Текст Нового Завіту передбачає, що Ісус пройшов звичайний період вагітності матері (дев’ять місяців). Тому логічно припустити, що подібно до мене та вам Ісус почав Свій ембріональний розвиток з однієї клітини. Зазвичай перша клітина формується після зустрічі яйцеклітини зі сперматозоїдом. Ця перша клітина містить повний геном людини — по одному набору хромосом від кожного з батьків. Але оскільки Ісус не мав людського батька, для утворення першої клітини потрібно було надприродне втручання.
Люди, які відкидають непорочне зачаття, стикаються із проблемою появи першої клітини. Процес, що відбувається протягом наступних дев’яти місяців, зазвичай не вважається дивом, оскільки він повторюється мільйони разів у всьому світі щороку.
Еволюція починається з клітини
Походження першої клітини також має першорядне значення в еволюційній біології. Я пам’ятаю, як один із моїх університетських лекторів казав, що клітини завжди походять тільки від інших клітин, але потім він швидко поправився: За винятком, звичайно, найпершої клітини. Відповідно до еволюційного світогляду все живе почало своє існування з першої клітини, яка походить із неживих хімічних сполук.2 Але оскільки найпростіша клітина, як ми знаємо,3 надзвичайно складна, це ставить еволюціоністів у непривабливе становище: треба пояснити, як подібна складність могла виникнути на основі одного лише випадку.4
Багато вчених визнали грандіозність цієї проблеми. Наприклад, науковий кореспондент Нью-Йорк Таймс Ніколас Вейд визнав: Намагатися пояснити хімію виникнення першого життя — це кошмар.5 Але, напевно, найбільш приголомшливу оцінку цієї проблеми було зроблено Френсісом Кріком, людиною, яка дістала Нобелівську премію за участь у відкритті структури ДНК. Він висловив таке припущення: Чесна людина, озброєна всім знанням сьогодення, може лише констатувати, що в певному сенсі походження життя сьогодні видається майже дивом, тому що для його протікання потрібно виконання дуже багатьох умов (текстовий акцент доданий. — Автор).6 Отже, навіть самопроголошений атеїст Френсіс Крік визнає, хоч і не охоче, що для опису появи першої живої клітини доречно використовувати слово диво.
Можливо, у своїх поглядах атеїсти мають більше спільного з християнами, аніж вони хочуть це визнати. Хоча багато хто з них посміюється з ідеї, що перша ембріональна клітина Ісуса виникла чудовим чином, вони без вагань приймають на віру чудо виникнення першої живої клітини (яка, ймовірно, дала початок усім живим істотам). У цьому й полягає іронія одноклітинності.
Посилання та примітки
- See a detailed defence at creation.com/virgin. Назад до тексту.
- Some origin-of-life researchers have speculated that a geneticsystem first evolved without a cell membrane, but others have acknowledged “thatgenetics and membranes had to have evolved together”. Wade, N., New glimpsesof life’s puzzling origins, The New York Times, 15 June 2009; nytimes.com/2009/06/16/science/16orig.html. Назад до тексту.
- See Sarfati, J., By Design, Creation Book Publishers, 2008, chapter 11. Назад до тексту.
- Natural selection cannot be invoked because it only workson self-reproducing entities. Назад до тексту.
- Wade, N., Life’s origins get murkier and messier, The New York Times, 13 June 2000; nytimes.com/2000/06/13/science/life-s-origins-get-murkier-messier-genetic-analysis-yields-intimations.html. Назад до тексту.
- Crick, F., Life Itself: Its Origin and Nature, Simonand Schuster, New York, 1981, p. 88. Even though Crick uttered these words over25 years ago, they are still representative of the state of affairs today. For example:“The novelty and complexity of the cell is so far beyond anything inanimatein the world of today that we are left baffled by how it was achieved.” Kirschner,M. and Gerhart, J., The Plausibility of Life: Resolving Darwin’s Dilemma,Yale University Press, New Haven and London, 2005, p. 256. Назад до тексту.
Readers’ comments
Comments are automatically closed 14 days after publication.